hd фільми онлайн безкоштовно без реєстрації

татові треба вірити

Буває так, що подивишся інший фільм і восклікнешь в серцях: «Ну Хоспаде! Ну шо таки ця лиса деревинка робить ось тут ось тут поруч з відмінними акторами?! ». І треба сказати, що подібна фраза буде дуже до речі, якщо заговорювати про участь в «ПіраМММіда» Лисого Федота (Федір Бондарчук за паСпортом), який виглядав неймовірно невиразно поруч з неймовірно крутим Серебряковим і неймовірно переконливим Федоровим. Але буває й так, що подивившись чергове кіно хочеться заволати: «Ну шо ви таки знущаєтеся і підсовуєте двох відмінних акторів в цей циганський табір з танцями і ведмедями, які жодного разу не вміють грати?!». І ця фраза ще більш підходить до ситуації з «ПіраМММіда», тому що крім Олексія Серебрякова і Петра Федорова тут дивитися більше не на що. Але про все по порядку.

Відразу видно, що творці фільму підійшли до історії з усією серйозністю, зібрали гору фактів і всяких фішечек, чуток, пліток, секретних таємниць і таємних секретів, але потім на все швиденько забили і залізли на Вікіпедію, зробивши її головним джерелом інформації, разом з п'яними розповідями постраждалих, від своїх власних жадібних рученят, невдах. Тобто за чисту монету те, що буде показано у фільмі, сприймати можна лише одне явище - персону Сергія Мавроді, якого блискуче зіграв Олексій Серебряков. Все інше - стрибки-скачки навкруги, а так же неабияка частка відсебеньок, якою огорнули і без того всім відомі факти. Тобто спрацювали в кращих традиціях Пили, коли навколо однієї історії витончено ліплять ще кілька з фірмовими приставками «ах ось як воно було на самому-те справі!».

Але чорт з нею з історичною достовірністю, часи тоді були темні, а тому пам'ять відбило у багатьох. Але що заважало зробити осудну історію про, мабуть, самої одіозної і обговорюваної особистості? Ймовірно, недолік хороших штуковин в голові. І справа навіть не в голлівудської нахили фільму, до цього вже всі звикли, хоча знову-таки на тлі цієї голлівудської пафосності і пихатості трохи особняком виглядав дует Серебряков-Федоров, який на противагу фальші і глянцю регулярно видавав відмінні сцени. Але виглядало це приблизно так само, як виглядала б сцена з Хрещеного батька, в якій на переїзді зібралися жорстоко розстріляти Сонтіно, але несподівано з кущів вибіг чоловік-павук, і з протяжним криком «Нееет» запулял в лиходіїв павутиною, врятувавши життя запального Сонніа. Безглуздо, не знаходите? Я знаю, що ви без розуму від Чоловіків-Пауков і Бетмен, але все ж хоча б трішечки, але все-таки це безглуздо. От і в «ПіраМММіда» теж безглуздо.

Ну і нахрен ти мені потрібен?

Дуже розчарувала музика, яка урочисто свердлила у вухах кожні дві хвилини. Невже незрозуміло, що якщо в кожній сцені гратиме «напружена» музика, то не пройде і чверті години, як стане нудно і сонно? Хоча в деяких моментах музика таки рятувала. Наприклад, в сценах з Лисим Федотом, бо через гучну музику був не так добре чутні його інтонації і вираженьіца суто невпопад, та й жалюгідну подобу гри все-таки саундтрек в деяких моментах витягав. Але в цілому, Лисий Федот, мужик з бородавкою, та й всі інші - в «ПіраМММіда» постали у вигляді баласту, який тягне фільм на дно, або ж простіше у вигляді акторів-дилетантів, яких взагалі не можна пускати в кадр, за винятком, мабуть, Микити Салопін. А все решта - нехай марширують рекламувати прокладки і тампони для своїх дуп.

«А тому я дала?»

Сценарій, як і сам сюжет - тріщить по швах, але тримається на чесному слові і на одному крилі. Але і це теж непорядок, тому як якщо сам уривок історії «МММ» виглядав ще хоч якось цікаво, то ціла сила-силенна людей без імен, прізвищ, адрес і посад - це не інакше як караул, особливо, враховуючи той факт, що більша частина з них так і розчиниться в безодні розвалюється сюжету. Мабуть, пристойну кількість крівлятелей набрали по блату і знайомству. З бабами - зрозуміло, їх небагато, а значить або все дочки, або через постіль, а що ж з мужиками? На акторів вони точно не схожі, невже скотилися до такого заради бездарного провисання в кадрі? Ще один незалік.

Сама історія виявилася занадто глобальної для такого неепіческого хронометражу, а тому можна знову штовхнути режіссерішку, сценарістішку і всіх їм подібних, бо зловили вони косяк, причому досить суворий. Дуже прикро і дивно, що не спробували розповісти про більш короткому відрізку життя Сергія Мавроді, більш глибоко і багатогранно розкривши його особистість, характер і спосіб мислення, тому що той Мавроді (Мамонтов), який був у фільмі - це ніяк не заслуга режисера або сценариста . А варто було б постаратися.

5 з 10

максимум. Та й то, за Серебрякова і Федорова, який зуміли витягнути цей фільм з безодні відстою, зігравши, безумовно, геніально. Не все на Русі так погано, є талановиті хлопці, і якщо Серебряков - це вже актор екстра-класу, то Петро Федоров в черговий раз дивує своєю харизмою і незаперечним талантом.

Ідеальна Афера

Я дуже рідко дивлюся російські кіно. Та й в основному, дивлюся тільки із за того, що доводиться. З ким то за компанію або диск під руку попадається наприклад. Але цей фільм, став для мене безумовно одним з найбільш очікуваних. Я вважаю, що Російські кіно вже давно пережило себе і не здатне дарувати чудові картини пачками. Але дана картина, не тільки повністю виправдала мої очікування. Вона навіть перевершила їх і мені дуже сильно сподобалася. На відміну від відстійної третин частини «Антикілера», Ельдар Салаватов вибрав відмінну тему і ідеально втілив її на екрані. У першу чергу (і мабуть саме головне), Салаватова відмінно вдалося відтворити дух початку 90-их років. Де під руку пішло все найнеобхідніше. Одяг, техніка, автомобілі, мобільні телефони і все інше і тут лише дивують дві речі. Звідки він їх знайшов? Та й в такому відмінному стані? У підсумку, все це допомогло грамотно вибудувати дух і настрій початку 90-их. Крім цього, я думав, що більший вміст картини буде триматися на якійсь сатири і стьоб. Коли як, Ельдар зняв дуже серйозне і мабуть навіть дуже динамічне кіно. Не маючи в картині велика кількість смачних моментів і видовищних сцен, Ельдар створив досить цікавий і динамічний фільм, який неможливо дивитися спокійно, у міру його розвитку на екрані. Таким чином, заважає абсолютно все. Включаючи шалений приплив адреналіну в крові і дуже сильне бажання, дізнатися, що ж станеться в наступній сцені і як можна швидше. Багато в чому, цього творці досягли дивовижним поєднанням різних жанрів. Таким чином, в картині є й елементи Триллера, елементи Кримінальної драми і багато чого іншого. Сам же фільм, відтворює досить реальну картинку того, що відбувається. Тим самим, повністю занурюючи глядача в екранне дію і навіть роблячи його безпосереднім учасником. Дозволяючи спостерігати все це, так сказати з перших рядів. Ну і варто відзначити кліповий манер зйомки, який зробив фільм крім цього, ще стильним і ефектним. Та й порадувало те, що в картині можна помітити численні вставки реальних відео записів з архівів телеканалів.

Сергій Мавроді був досить авантюрною особистістю. Хоча таким мабуть і залишається. У зв'язку з чим, я більш ніж упевнений, що в картині відображені далеко не самі точні і правдиві історії з життя. Але не дивлячись на це, відчуття реалізму і достовірності, не залишає фільм ні на хвилину. Багато хто звинувачує фільм у численному плагіаті. Хоча якщо вже і перебільшувати, то крадуть нині все. Включаючи і Оскароносний стрічки, які дозволяють снобів, відчути себе справжніми естетами. Так що, головне не звідки це взято. А то, як ти цим скористався. Тут же, творцям під руку потрапила справжня бомба. Історія, яка формувалася на наших очах і очах наших батьків. Сюжет розвивається досить хвацько і динамічно. При цьому, не упускаючи мабуть навіть саму малозначиму деталь. Що дозволило, повністю поглянути на весь механізм розвитку Фінансової Піраміди МММ. Та й сам фільм скоріше не про жахливому вчинку Сергія Мавроді. А скоріше, про те, ким є кожна людина і всі люди в цілому. Мораль стрічки тримається на людській жадібності, яка рухала абсолютно усіма. Включаючи і урядом. Що відображає всю сутність людського єства і відображало кожного героя, з найбільш адекватної сторони. Та й тішить те, що історія багата на динамічний розвиток подій. Від чого, я особисто не пригадую жодного провисання сюжету чи нудний момент картини. Та й фільм зрозуміє далеко не кожен. У зв'язку з чим, я можу порівняти цей фільм з «Соціальної Мережею» Девіда Фінчера. Зрозуміє фільм лише той, хто жив у той час. Ця історія для людей того покоління і про них.

Головне достоїнство картини тримається в прекрасній акторській грі. Олексій Серебряков завжди був для мене геніальним актором. Але після цієї ролі, він ще більше виріс в моїх очах. Олексій показав абсолютно іншого Мавроді. Чим того, кого ми звикли бачити у відео хроніках ТБ. Його Мамонтов, це такий собі заїка - інтелігент. Цей геній і привабливий мерзотник. Роль вдалася йому на славу. Він вжився в образ настільки глибоко, що не потребував словах. Його персонаж був розкритий всім. Включаючи поведінковими якостями, мімікою, жестами і багатьом іншим. Та й Олексію, вдалося піднести свого героя з більш Драматичною сторони. Від чого, його навіть стає шкода. Петро Федоров для мене, аналогічний Серебрякову. Я вважаю його дуже талановитим актором і готовий дивитися кожен фільм з його участю. Тому що, Петро здатний дивно вживатися в будь-який образ і збагачувати його своєю харизмою. Власне як і тут, його Антон став найяскравішою персоною фільму, яка місцями затьмарювала навіть самого Мамонтова. Приголомшливо яскравий і цікавий персонаж, якого стає дійсно дуже шкода. Федір Бондарчук просто чудовий. Я ніколи не вважав його ні пристойним режисером, ні пристойним актором. Але тут, йому відмінно вдався образ такого собі мерзотника Білявського, який створює на екрані, повну протилежність головному герою. Жадібного і безпорадного. Решта акторів не менш гарні. Мабуть один з тих рідкісних випадків, коли я залишився повністю задоволеним від акторської гри в Російському кіно.

Фільм заграє ще більш яскравими фарбами, саме завдяки чудовій музиці. Досить Драматично насичена і помпезна, саме вона загострювала емоції відчувають при перегляді картини. Ну а в моментах вступів ударних, у вигляді військових мотивів, музика набувала воістину епічне звучання. Від чого, ти дійсно розумів, що на екрані розгортається воістину епічний момент. Власне і все це, зробило фільм дуже динамічним і легко грало на настрої глядача.

Моя оцінка картині

8 з 10

Дуже цікава, захоплююча і динамічна Кримінальна Драма. Фільм про покоління 90-их і для поколінь 90-их. Один з рідкісних випадків, коли Російське кіно подає ознаки життя. Та ще й які. На диво, фільм мені дуже сподобався. У зв'язку з чим, я раджу подивитися фільм і вам.